- посвоячити
- —————————————————————————————посвоя́читидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
посвоячити — чу, чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати … Український тлумачний словник
посвоячений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посвоячити. 2) у знач. прикм. Який посвоячився, поріднився з ким небудь … Український тлумачний словник
посвоячення — я, с., розм. Дія за знач. посвоячити і посвоячитися … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки